Цікава легенда
про одну з „святих криниць у Жидачівському районі, яка пов’язана з історією
Бориницької каплички. У 1862 році місцевий священик Черницький писав: „При
залізній дорозі між Бібркою і Ходоровом лежить на родючій рівнині село Бори-ниці
Бібрського повіту (нині Жидачівського району).
Ріка Суходілка розділяє село на дві частини. Його оточують порослі лісом
горбки, де працюють люди в каменоломнях або випалюють вапно. За народним
переказами в старовину цю міс-цевість оточували темно густі бори (ліси).
Звідси має походити назва Бориниці.” Якраз із цим селом пов’язана історія
„святої криниці“.
Хто відкрив цілюще джерело, нема певних доказів. Є тільки народний переказ,
що його відкрили дуже-дуже давно богомільні та побожні люди, побачивши на
тому місці вночі світло та образ Божої Матері. Крім цього народного переказу
є ще й другий, який стверджує, що на дереві при криниці літом безперервно
кувала зозуля. Своїм куванням вона ніби накликувала людей, бажаючи їм сказати:
“Приходіть із вірою порятунку у Божу Матір і в чудо-творні сили оздоровляючої
води у цій криниці”. Тому – то назва-но ту криниченьку Зозулиною.
Знаходиться криниця в лісі на межі чотирьох сіл - Бориничі, Илова, Ляшок
і Борусова. До неї стали приходити люди з незапа-м'ятних часів. Ходять і
дотепер, несучи до цієї чудотворної оздо-ровляючої води різного роду тілесні
недуги. Найбільшого розго-лосу в околицях набрала ця криниця тоді, коли
глухоніма дівчин-ка-пастушка оздоровилась від тяжкої недуги, обливаючись
водою та п`ючи воду з неї. У знак цієї події в 1863 році граф В.Борковський
вибудував навпроти криниці муровану капличку, прикрашену куполом і дзвіничкою.
Поряд із капличкою та крини-цею люди встановили фігуру Пречистої Діви. Роки
приходили, поклонялись тому святому місцю доти, поки не прийшла на Захі-дну
Україну Радянська влада, яка взялась закривати церкви, а все, що залишилось
в них, грабувати. Але люди не переставали ходити до каплички та джерела.
Працівники правоохоронних ор-ганів неодноразово розганяли віруючих, перекривали
дорогу до неї.
Одного дня фігуру Божої Матері було зруйновано й розкидано кусочками по
лісу. Люди віднайшли ці кусочки, склали заново фігуру, але не могли знайти
голову Пресвятої Діви. Тому одному жителю с.Боринич приснився сон. Явилась
Пресвята Діва і каже: „Голова з фігури знаходиться в криниці під намулом.
Піди і вико-пай її”. Чоловік рано встав і пішов до каплички копати. Копав
- копав і нічого не знайшов. На другу ніч знову приснилась Мати Божа, яка
сказала: „Копай ще і найдеш”. Він знову почав копати і знайшов голову. Ще
кілька разів після цього знищували фігуру Божої Матері, а капличку спалили
і рештки розрівняли тракто-ром. Але люди, які віками ходили до каплички
та джерела, не змогли змиритися з такими знущаннями над святинею. І своїми
силами збудували на цьому місці нову капличку, почистили кри-ниченьку.
Народ і по сьогоднішній день ходить молитися до каплички і пити чудодійну
водицю. Найбільша відправа біля Зозулиної кри-ниці відбувається кожного
року на Спаса.
Доречним слід відмітити ще один не менш важливий факт з історії каплички
біля криниченьки. Папа Римський надав грамо-тою від 2 березня 1865 року
відвідувачам тієї каплички цілкови-тий відкуп в святкові дні Благовіщення,
Состраданія Пресвятої Богородиці в день Св. Апостолів Петра і Павла.
Серед інших відомих “святих “ криниць можна назвати дві найближчі:
* біля с. П’ятничан Стрийського району (район межує з Жида-чівським районом).
Потужне джерело, яке дає початок р. Тейсарівці, знаходиться в урочищі Діброва.
Поряд є каплиця, збудована в 1947 році, є лавочки та хрест. Відправа проходить
біля джерела 28 серпня на День Успіня Діви Марії
* біля с. Новошина Жидачівського району в Бакоцинському лісі знаходиться
„свята” криниченька на місці монастиря Грабів (XVII століття).
Джерело потужне, із чистою водою. Відправа біля нього про-водиться на Йордан
за участю жителів сіл Журавенка та Вишнів Рогатинського району Івано- Франківської
області.
|